Гуревич Розалія Борисівна (25.02.1905, м. Словʼянськ Харківської губернії, нині Донецька область – 09.03.1971, Харків) – український бібліограф, бібліотекознавець, представник Харківської бібліотечної школи.
Народилася у родині міщан: батько був працівником соляної контори, мати – домогосподаркою. Невдовзі сімʼя переїхала до м. Маріуполя, де проживала до 1916 року. Після смерті батька (1914) мати працювала на його посаді.
У 1917 р. переїхали до Харкова. Розалія Борисівна почала працювати з 12-ти років: давала уроки дітям, у такий спосіб допомагаючи матері. Знання за курс гімназії отримала на загальноосвітніх курсах, а в 1921 р., здавши державні іспити, отримала диплом за 8 класів гімназії.
Того ж року вступила до Харківського інституту народного господарства та після І курсу перейшла на факультет «Соціалістичне виховання» Харківського інституту народної освіти (ХІНО). Навчання у цьому виші поєднувала з заняттями на музичному факультеті Харківського музично-драматичного інституту, також працювала в дитбудинку на дитячому майданчику, у дитячому садку.
Після закінчення ХІНО (1925) отримала направлення в м. Сталіно (нині Донецьк) на посаду завідуючої бібліотекою при міському піонер-клубі. Через рік, повернувшись до Харкова, була направлена на роботу бібліотекарем клубу «Юний ленінець». У 1927 р. працювала бібліотекарем у 2-й районній бібліотеці м. Харкова, яка згодом була реорганізована в Харківську центральну бібліотеку юного читача. У 1935 р. після відкриття Харківського Палацу юних піонерів книгозбірню було переведено в приміщення цього закладу, де вона продовжила своє функціонування. У цій бібліотеці Р. Б. Гуревич пропрацювала до 1937 р. з перервою на рік.
У 1929 р. була направлена на роботу в Наркомос УСРР референтом з питань дитячої книги, але апаратна робота не задовольняла Розалію Борисівну. Згодом їй було дозволено повернутися на роботу до бібліотеки. Працюючи в книгозбірні, вона укладає бібліографічний покажчик книг, журналів та газетних статей за 1934 р. на тему «Питання дитячої книжки та дитячого читання» (Харків, 1935).
З березня до вересня 1937 р. працювала методистом Вінницької дитячої бібліотеки.
З вересня 1937-го до 17 квітня 1941 р. працювала в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка (ХДНБ) вченим секретарем, завідувачкою науково-бібліографічного відділу. Бібліографувала переклади творів Т. Г. Шевченка російськими письменниками ХІХ ст., є автором бібліографічного покажчика «Русские писатели ХІХ века о Т. Г. Шевченко» (Харків, 1941). Водночас з березня 1940-го до кінця вересня 1941 р. очолювала педагогічний кабінет Харківського державного педагогічного інституту (нині Харківський національний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди).
У вересні 1941 р. була евакуйована до Казахстану (м. Кизил-Орда), де почала працювати медсестрою та вихователькою Будинку дитини, потім – заступником начальника рятувальної служби. З вересня 1942-го до березня 1944 р. працювала в Кизил-Ординському державному педагогічному інституті: спочатку завідувачкою кабінету історії, потім – педагогіки, асистентом.
Після звільнення Харкова у 1944 р. повертається на роботу до ХДНБ, де обіймає посаду завідуючої науково-бібліографічним відділом, згодом – старшого бібліографа з питань бібліотекознавства. У ХДНБ працювала до травня 1950 р. Одночасно (01.09.1944–01.09.1947) працювала в Харківському державному педагогічному інституті: спочатку зав. кабінетом педагогіки, згодом – викладачем.
З відновленням роботи Харківського державного бібліотечного інституту (нині Харківська державна академія культури) стала старшим викладачем кафедри бібліотекознавства (з 01.09.1947).
Працювала над дисертацією на тему «Алфавітно-предметні покажчики до систематичного каталогу». Наукова робота була підготовлена та відправлена до Московського державного бібліотечного інституту, але захист її не відбувся.
Розробляла та викладала навчальні курси «Бібліотекознавство», «Організація бібліотечної справи». Відсутність підручників з цих дисциплін потребувала розробки детальних навчально-методичних матеріалів: тез лекцій, методичних вказівок на допомогу вивченню навчальних курсів.
Її наукові інтереси були тісно повʼязані з викладацькою діяльністю й відображали різнобічні аспекти організації бібліотечної справи: планування, звітність, методичну діяльність, проблеми обслуговування читачів, підготовку бібліотечних кадрів. Вивчала роботу дитячих бібліотек, в яких розпочала свою професійну діяльність та працювала тривалий час; досліджувала історію їх розвитку в Україні.
Померла в березні 1971 року.