Коворкінг-центр «Belka» (Наукова бібліотека Національного політехнічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»)
Коворкінг (від англ. co-working – працювати спільно) – місце для колективної роботи, новий популярний тип робочого простору, який характеризує гнучка організація середовища. Коворкінг бібліотечний – це окремий простір у приміщенні бібліотеки з комп’ютерами та WI-FI зв’язком для самостійної роботи, обговорення ідей та ініціатив на локальному рівні, місце для проведення тренінгів, зустрічей з діловими партнерами, соціальних і освітніх.
Можливостями коворкінгу користуються фрилансери, яким потрібні водночас організація спільноти та синергія (спілкування у групі, запозичення ідей, обмін думками, праця у тісному контакті) чи, навпаки, існує потреба працювати дещо ізольовано, незалежно один від одного.
Коворкінг сприяє колективному, заснованому на співтоваристві, підходу до організації культурної чи творчої роботи, де особлива роль відводиться коворкінг-господарю, діяльність якого характеризується як кураторська практика, спрямована на створення атмосфери співпраці і соціальних відносин. Саме такими коворкінг-господарями наприкінці 2000-х років стали виступати загальнодоступні бібліотеки, перш за все міські. Бібліотеки, як правило, не будують співтовариство задля коворкінгу, а скоріше вже є частиною тієї спільноти, що існує, яка й приверне свою цільову групу. У бібліотеках часто-густо коворкінг-спільноти формуються шляхом організації випадкових коворкінг подій. У бібліотеках є все для організації коворкінгу – Інтернет, робочі місця, грамотно організоване освітлення, спокійна робоча атмосфера. Перевагою бібліотечного коворкінгу серед існуючих потужних конкурентів є його безкоштовність.
Прикладом успішного коворкінгу є офіційно відкритий безкоштовний коворкінг-центр «Спільно Hub» у Запорізькій ОУНБ. Це спільний проект громадської організації «Небо без кордонів» та благодійної організації «Deutsche Gesellschaft f?r Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, (Німеччина). Працювати і вчитися, проводити заходи в центрі можуть будь-які користувачі, в т. ч. і внутрішньо переміщені особи. Окремо виділений простір для «Спільно Hub» одночасно вміщує 25 осіб. Для навчання та проведення заходів є меблі, чотири комп’ютери, ноутбуки, фототехніка, проектор, міні-кухня та інше обладнання. Весь простір вільно трансформується для потреб конкретного заходу або групи людей. Відвідувачі коворкінгу матимуть можливість працювати, вчитися, користуватися Інтернетом, проводити тренінги, відвідувати курси фотомистецтва, комп’ютерної грамотності, майстер-класи, влаштовувати літературні вечори. Щоб потрапити до коворкінг-центру, слід мати при собі читацький квиток. А внутрішньо переміщені особи можуть оформити читацький квиток безкоштовно.
Цікавим є досвід бібліотечних коворкінг-центрів «Belka» у Науковій бібліотеці Національного політехнічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», «Impact Hub Odessa» в Одеській ОУНБ, Центру спільної роботи та інновацій «UTime Hub» (коворкінг-центр) Наукової бібліотеки Української академії банківської справи Національного банку України.
У Харкові та області існує низка коворкінг-центрів та освітніх хабів, що були започатковані у 2012–2013 рр. приватними особами та спільнотами. Серед найбільш відомих такі: Education Hub «Spalah», лофт «Нове місце», коворкінг та івент-зона «Fabrika Space». Вони пропонують такі послуги: відкритий і закритий коворкінги, майданчик для проведення творчих акцій, освітні приміщення, зали для проведення лекцій та тренінгів, місця для проведення переговорів, бібліотеку, спортивні зали, кафе і дизайнерські магазини.
Поки що бібліотеки Харківщини не змогли створити конкурентне середовище для більш потужних, сучасно оздоблених приватних коворкінг-центрів. Переформатування бібліотек у сучасні, відкриті, інтерактивні коворкінг-зони є перспективним, бо книгозбірні вже мають інформаційно-комунікаційне середовище, що сприяє накопиченню знань. Коворкінг-простори в бібліотеках сприятимуть залученню нових користувачів, створенню нових форм роботи, залученню до книгозбірень представників технологічного і креативного середовища.