Харківська наукова медична бібліотека заснована в 1861 р. за сприяння Харківського медичного товариства (ХМТ), до сфери діяльності якого входила пропаганда природничо-наукових знань, у т. ч. новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної медицини, забезпечення населення необхідною практичною допомогою з метою лікування і профілактики захворювань. Зокрема, у статуті товариства зазначалося: «…сприяти колегіальним відносинам лікарів щодо вивчення, вдосконалення та корисного застосування всіх галузей медицини». Ініціатива створення ХМТ, яка була підтримана провідними харківськими лікарями, належить професору В. Ф. Грубе (1860). Членами товариства могли бути лікарі, викладачі медичного факультету, професори та ад’юнкти ветеринарного училища, магістри фармації і провізори, що проживали в Харкові. Товариство мало в своєму розпорядженні мережу медичних закладів: лікарні, Пастерівський інститут, бактеріологічну станцію, інститут сироваток і вакцин, хіміко-мікроскопічний та жіночий медичний інститути.
З перших днів свого існування ХМТ особливо переймалося створенням бібліотеки, фонд якої формувався шляхом передплати медичних газет, журналів та придбання книг. На це йшло більше половини його загального бюджету. У звіті товариства за 1861 р. зазначалося, що на передплату журналів і газет витрачено 63 рублі 73 копійки, а незабаром згадувалося, що на це вже було витрачено 102 рублі 13 копійок. Першим бібліотекарем у 1862 р. став лікар І. К. Зарубін, який водночас виконував і обов’язки касира товариства.
З часом до бібліотеки почали надходити книги у вигляді пожертвувань від членів товариства. Наприклад, відомий офтальмолог Л. Л. Гіршман подарував свою працю німецькою мовою «Zur Lehre von der Artzeheinmittel heworgernfenen Myosis und Mydraіsis». Деякі члени наукової спільноти дарували книги цілими десятками. Так, лікар Ф. І. Ланге подарував 53 книги, у т. ч. видання творів Гіппократа (1652) й «Анатомію Морганьї» (1765).
У 1864 р. членами ХМТ стали декілька аптекарів Харкова, для яких передплачувалося фахове видання «Журнал Русского Фармацевтического Общества».
З розвитком діяльності товариства поступово зростають запити на книги та публікації, тому 1866 р. обов’язки бібліотекаря було виокремлено. Їх виконання доручено лікарю А. А. Попову. З цього часу починається самостійне існування бібліотеки.
Ще 1863 року бібліотека почала здійснювати обмін виданнями з 30 університетами та товариствами. У звіті за 1870 р. уже зазначалося, що книгозбірня ХМТ обмінюється виданнями з усіма медичними факультетами і медичними товариствами Російської імперії.
Поступово фонд бібліотеки зростав. У 1874 р. бібліотекарем, лікарем-розпорядником лікарні Н. І. Кедровим було складено перший каталог «Опись книг и журналов библиотеки Харьковского медицинского Общества 1874 года». Він мав 4 розділи: керівництва і монографії, журнали і газети (вітчизняні та зарубіжні), протоколи та видання медичних товариств, дисертації. Каталог перевидавався кожні 5 років.
Фонд бібліотеки в 1885 р. становив 1085 книг і 24 періодичні видання, у 1887-му ― 1303 книги.
У 1890 р. обов’язки бібліотекаря почав виконувати лікар-розпорядник лікарні П. П. Прокопенко. Того ж року ревізійна комісія запропонувала запросити для виконання обов’язків бібліотекаря спеціальну людину з визначеною зарплатою, а також ввести посаду помічника бібліотекаря, який би постійно займався справами бібліотеки.
У 1895 р. товариством було придбано будинок по Скрипницькому провулку, до якого також переїхала бібліотека, що нарешті отримала окрему кімнату. У 1896 р. посаду помічника бібліотекаря зайняла О. І. Тертичникова, яка незабаром привела бібліотеку в належний стан: усі книги було пронумеровано, розподілено за відділами, складено письмовий каталог. На 1897 р. фонд складав 5993 прим.; у 1899 ― 4805 книг і 2076 дисертацій; у 1902 ― 7338 прим.; у 1906 ― 9446 прим.
Передплачувалися всі медичні журнали, які видавалися в Російській імперії (38 назв журналів), 17 журналів німецькою мовою, 5 французькою, по одному англійською та польською мовами.
Фонд постійно поповнювався фаховими виданнями, у т. ч. зібраннями літератури, які до бібліотеки передавали відомі харківські лікарі В. Я. Данилевський, В. Ф. Грубе, О. Х. Кузнецов, М. І. Свєтухін, С. Г. Генес, В. А. Франковський, І. К. Зарубін, Д. Ф. Лямбль, В. М. Шамов, М. М. Трофимов, Г. Я. Острянин, П. О. Сергієвський та ін. Крім того, література купувалася у спадкоємців медиків. Так, було придбано бібліотеки Є. Ф. Белліна (1257 прим.) з судової медицини, В. П. Крилова (916 прим.) ― з патологічної анатомії з цінними атласами.
На 1907 р. фонд становив 12220 прим. З’явилася потреба у друкованому каталозі, адже до цього використовувався картковий, складений О. І. Тертичниковою. У 1908 р. помічником бібліотекаря за сприяння досвідченої у складанні каталогів лікарки Н. А. Смирнитської було створено каталог бібліотеки, систематизований за 17 розділами різних галузей медицини. Він мав алфавітний покажчик імен авторів та назв книг і журналів.
У 1911 р., тобто через 50 років від часу заснування, бібліотека налічувала 18820 прим. книг, передплачувала 69 назв медичних журналів і газет російською, 50 німецькою, 15 французькою та 5 англійською мовами. Того року вона отримала достойне приміщення в новій будівлі по вул. Пушкінській (нині ― Григорія Сковороди), 14, зведеній до півстолітнього ювілею ХМТ. Автором проєкту, академіком архітектури О. М. Бекетовим, було заплановано 4-поверхове книгосховище та читальний зал на 50 місць. У 1917 р. ХМТ перестало існувати, будівлю було націоналізовано, а книгозбірня деякий час залишалася бібліотекою закритого типу.
Згідно з Наказом Народного Комісаріату охорони здоров’я УСРР № 7 від 8 грудня 1929 р. у Харкові (на той час столиці республіки) було створено Українську державну медичну бібліотеку (УДМД). Основні завдання УДМБ: збір і зберігання медичної літератури, виданої в СРСР, та зарубіжної; обслуговування своїми фондами медичних установ та задоволення професійних інформаційних потреб лікарів Харкова та республіки; проведення бібліографічної роботи з різних галузей медицини; організація консультаційно-довідкової роботи для медичних установ Харкова та УСРР; координування бібліотечної і бібліографічної роботи інститутів НКОЗ та інших медичних установ республіки.
Для реалізації цих завдань в Донецьку, Києві, Одесі, Полтаві, Чернігові та Харкові були організовані філіали бібліотеки, що з 1930 р. почали працювати як обласні наукові медичні бібліотеки (ОНМБ). До 1932 р. такі спеціалізовані книгозбірні були створені в усіх областях України. Харківська ОНМБ проіснувала до 1938 р., після чого об’єдналася з УДМБ.
У 1930 р. УДМБ почала отримувати обов’язковий примірник усіх медичних книг, що видавалися в СРСР. Уже в 1934 р. вона одержувала 146 назв радянських і 218 іноземних медико-біологічних журналів. У 1930 р. у бібліотеці вперше в СРСР було організовано заочний абонемент та обласний філіал, створено спеціальний відділ, який обслуговував книгами та журналами медичних працівників Харківщини.
З 1931 р. працювало консультаційно-бібліографічне бюро, фахівці якого складали за вимогами читачів довідкові картотеки з різних питань медицини і біології. У своїй діяльності воно опиралося на великий довідковий апарат, що охоплював основні радянські і значну частину зарубіжних бібліографічних покажчиків з медицини.
Заклад здійснював активний книгообмін з книгозбірнями інших республік та країн, працював над створенням «Зведеного каталогу медичної літератури бібліотек м. Харкова». У 1932 р. в УДМБ було відкрито дворічну школу підготовки бібліотекарів для медичних бібліотек України. Напередодні війни УДМБ змінила свою адресу та переїхала до колишнього будинку лікарів Геймановичів (вул. Сумська, 4).
Під час Другої світової війни були знищені майже всі обласні медичні бібліотеки. У Харкові згоріло книгосховище медичних стародруків (46 тис. томів). Німці вивезли з фонду багато дисертацій, а також матеріали майже всіх з’їздів хірургів. Після звільнення Харкова роботу УДМБ було відновлено, також надавалася допомога обласним медичним бібліотекам з доукомплектування та відновлення фондів. Так, за 1943–1960 рр. в області з УДМБ (згодом ХНМБ) було направлено більше ніж пів мільйона книг та журналів.
У 1948 р. управління медичними бібліотеками перейшло до Республіканської наукової медичної бібліотеки (нині Національна наукова медична бібліотека України, Київ). Того ж року рішенням Міністерства охорони здоров’я УРСР УДМБ було реорганізовано в Харківську державну наукову медичну бібліотеку. У цьому статусі бібліотека продовжила свою діяльність: обслуговувала 15–17 тис. наукових працівників, практичних лікарів та студентів; щорічно поповнювала фонд 25–35 тис. назв вітчизняних та іноземних видань медичної літератури; надавала методичну допомогу в роботі 2500 бібліотекам; співпрацювала з республіканськими та обласними медичними бібліотеками СРСР; готувала та видавала ретроспективні бібліографічні покажчики; разом із ДЦНМБ (Москва) та РНМБ (Київ) здійснювала опис публікацій зі збірників наукових праць науково-дослідних інститутів та медичних вишів країни; проводила всесоюзні, республіканські, обласні семінари та наради.
Бібліотека однією з перших в Україні впровадила використання міжнародної інформаційно-пошукової мови для організації предметного каталогу, створила електронний каталог довідково-інформаційного фонду. Оскільки для такої масштабної роботи потрібні фахівці, які, крім бібліотечної освіти, мали б знання з медицини, то консультаційну допомогу з цих питань протягом кількох десятиліть надавали наукові працівники Харківської медичної академії післядипломної освіти (нині Навчально-науковий інститут післядипломної освіти (ННІПО) Харківського національного медичного університету).
У 1978 р. при 4-й міській клінічній лікарні швидкої допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова за сприяння професора І. З. Яковцева було організовано філію ХНМБ з обслуговування науковців, лікарів та студентів.
На базі бібліотеки підготовлено тисячі наукових праць, у т. ч. статей і монографій, докторських і кандидатських дисертацій. З її фондами працювали медики з всесвітньо відомими іменами: В. П. Воробйов, Р. Д. Синельников, Л. Т. Малая, О. О. Корж, М. І. Хвисюк, О. О. Шалімов, М. І. Ситенко, В. Т. Грищенко, В. Т. Зайцев та ін.
Значний внесок у розвиток бібліотеки зробили очільники установ охорони здоров’я Харківщини (М. С. Пушкар, В. А. Мінак, О. І. Сердюк, А. Я. Малоштан, О. О. Кропивкін та ін.), які не лише опікувалися створенням умов для подальшої роботи бібліотеки, але й здійснювали консультування та наукове редагування тематичних бібліографічних покажчиків.
Наприкінці 1970-х років у ХНМБ почалися проблеми з приміщеннями. У 1977 р. Держпожежохорона признала будівлю небезпечною для подальшої експлуатації і бібліотеці було виділено приміщення в п’ятиповерховому згорілому житловому будинку по пров. Театральному, 6 (площа 6 тис. кв. м). У 1979 р. почалася реконструкція будівлі та, оскільки МОЗ УРСР перевело бібліотеку на баланс Харківського обласного управління охорони здоров’я, то в 1991 р. вона була припинена через відсутність коштів.
У 1985 р., коли ще велася реконструкція будинку по пров. Театральному, а по вул. Сумській, 4 було заборонено обслуговування читачів, бібліотека опинилася в безвихідному становищі. Відділи, каталоги, читальні зали з вул. Сумської, 4 переїхали до триповерхової будівлі на пл. Поезії, 5 (будинок колишнього члена ХМТ М. Б. Фабриканта), а книжковий фонд (1 млн 100 тис. прим.) згодом перевезено в приміщення обласного аптечного складу в селищі Васищеве (23 км від Харкова). Це, на жаль, знизило якість обслуговування користувачів.
У лютому 2010 р. бібліотеці було запропоновано будівлю по вул. Артема (нині ― Алчевських), 47, яка не потребувала капітального ремонту. 2012 року відбулася реорганізація закладу зі скороченням штату працівників. З вересня 2017 р. бібліотека знаходиться на території Обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію, розташованого на околиці Харкова.
Адреса бібліотеки: м. Харків, вул. Архітекторів, 40, корпус «Г».
E-mail: kh.med.bibl@ukr.net
Сайт: http://medlibrary.kharkov.ua/
Сторінка у фейсбуці:
https://www.facebook.com/kh.med.bibl?locale=uk_UA
Директор Бражник Ірина Олександрівна