
Міллер Дмитро Петрович
Міллер Дмитро Петрович (1.11.1862, с. Котельва Охтирського повіту Харківської губернії – 14.06.1913, Харків) – історик, бібліотекар, журналіст.
Народився в заможній дворянській сім’ї. У 1888 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). На формування наукових інтересів Міллера впливав відомий історик Д. І. Багалій. Під його керівництвом Міллер почав працювати в історичному архіві (підрозділ Історико-філологічного товариства, яке існувало при університеті). Після закінчення університету став незмінним науковим соратником Д. І. Багалія.
Міллер працював у газеті «Южный край» коректором, редактором, публікував власні статті. У 1895 р., продовжуючи співробітництво з газетою, працював помічником бібліотекаря бібліотеки Харківського університету. Склав рукописний каталог книг з історії Росії, що зберігаються в університетській бібліотеці.
Писав наукові праці з історії Малоросії та Слобожанщини. Працював у архівах. Окремими виданнями та на сторінках часописів «Киевская старина», «Сборник Харьковского историко-филологического общества», «Исторический вестник», «Записки Харьковского университета» опублікував чимало праць, зокрема: «Голштинские наборы в Малороссии», «Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Суды земские, гродские и подкоморные в XVIIІ в.», «Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии. Превращение козацкой старшины в дворянство» та багато інших.
Міллер є співавтором другого напівтому 8-го тому «Народной энциклопедии научных и прикладных знаний». Найвидатніша праця – «История города Харькова за 250 лет его существования», написана у співавторстві з Д. І. Багалієм. Був членом товариств (бібліотекознавства, історико-філологічного, поширення в народі грамотності).
За наукові дослідження Міллер був нагороджений орденами Станіслава 2-го ступеня та Анни 2-го ступеня (1910).
Помер Д. П. Міллер 14 червня 1913 р. після тяжкої хвороби. Д. І. Багалій писав про нього, що це був дивовижний і рідкісний приклад самовідданої любові до науки і діяльної праці на загальне благо.