Красножон Євгенія Миколаївна (16.08.1925, Харків – ?) – українська бібліотекознавиця, викладачка Харківського державного інституту культури (ХДІК, нині ХДАК).
Народилася в сім’ї партійного працівника. У 1933 р. Євгенія пішла в перший клас середньої школи № 50 м. Харкова. 1940 р. батька перевели до м. Львова, де вона закінчила 8-й клас.
У 1941 р. з початком війни сім’я разом з батьком (політпрацівником запасної стрілецької дивізії) була евакуйована до м. Чкалов (нині Оренбург, РФ). В евакуації Є. М. Красножон відразу почала працювати: спочатку в бібліотеці військової частини, а згодом у штабі писарем.
У 1944 р. сім’я повертається до Харкова. Цього ж року Євгенія Миколаївна поступає на підготовчі курси при Харківському інженерно-будівельному інституті.
У 1945 р. здає іспити екстерном за 9–10 класи у середній школі № 6 м. Харкова та отримує атестат зрілості. Цього ж року Є. М. Красножон стає студенткою І курсу бібліотечного факультету при Харківському педагогічному інституті. Після повернення з евакуації Харківського державного бібліотечного інституту (ХДБІ, згодом ХДІК) бібліотечний факультет поновлює свою діяльність в цьому навчальному закладі. У 1949 р. Євгенія Миколаївна закінчує інститут з дипломом бібліотекознавця й залишається працювати на кафедрі бібліотекознавства викладачем.
Розробляла й викладала навчальні курси «Бібліотекознавство» та «Організація і управління бібліотечною справою». Підготувала велику кількість навчально-методичних матеріалів з цих дисциплін.
Працювала над дисертаційним дослідженням «Шляхи підвищення ефективності масових бібліотек з ідейно-політичного виховання молоді». За темою було опубліковано більше десяти статей, також питання цієї тематики висвітлювалися в доповідях і тезах, з якими Є. М. Красножон виступала на конференціях. Брала участь у кафедральній дослідницькій темі «Молодь і книга», для якої розробила програму, анкети, здійснила узагальнення результатів дослідження. На цих матеріалах підготовлено роботу «Діяльність бібліотек м. Харкова з пропаганди суспільно-політичної літератури».
У співавторстві з С. І. Волковою розробила посібник «Вивчення читацьких інтересів робочої молоді», який залишився у рукописному варіанті.
Тривалий час була рецензентом статей до міжвідомчого республіканського науково-методичного збірника «Бібліотекознавство і бібліографія» та відповідальним секретарем цього видання.
Протягом багатьох років читала лекції для бібліотекарів Харкова на постійно діючому семінарі при Облпрофраді. Щорічно здійснювала аналіз діяльності профспілкових бібліотек м. Харкова на базі їх звітів і виступала з його результатами перед бібліотечною громадськістю міста.
За відмінну роботу неодноразово була відзначена подяками керівництва інституту, нагороджена Почесною грамотою.
1 лютого 1986 р. вийшла на пенсію.