Русавська Неллі Семенівна (19.08.1936, м. Баку) – український бібліотекознавець, бібліотекар, педагог. Викладач Харківського державного інституту культури (ХДІК, нині ХДАК).
Батьки Н. С. Русавської були репресовані за часів сталінського режиму. Батько – делегат ХVІІ зʼїзду Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (ВКП(б)) 1934 р., що увійшов в історію як зʼїзд «розстріляних переможців»; був розстріляний у 1937 році. Матір засуджено до ув’язнення (вісім років) і відбування покарання в таборах Архангельської області (РФ). У сімʼї залишилося двоє маленьких дітей. Оскільки дітей «ворогів народу» відправляли до спеціальних дитячих будинків, бабуся таємно вивезла маленьку Неллі та її сестру до Сибіру, в Іркутськ. Та незабаром жінка разом з дітьми була змушена виїхати звідти, тому що перебування й там стало небезпечним. Оселилися в с. Мохнач Харківської області. Так з раннього дитинства Неллі Семенівна жила з клеймом «донька ворога народу», і лише після смерті Сталіна її батько був реабілітований.
У 1943 р. Н. С. Русавська пішла в 1-й клас середньої школи в с. Мохнач, а у 1945 р. перейшла до Чугуївської середньої школи № 1, яку закінчила у 1953 р. У 1954–1958 рр. навчалася в Харківському державному бібліотечному інституті, після закінчення якого за призначенням працювала завідувачкою бібліотеки м. Гуляй-Поле Запорізької області. Пропрацювала там до травня 1959 р., та в зв’язку з хворобою матері повернулася до Харкова.
З травня 1959 до листопада 1962 р. працювала завідувачкою бібліотеки Харківського педагогічного училища (нині Харківська гуманітарно-педагогічна академія), де проявила себе як висококваліфікований фахівець та зробила вагомий внесок у розвиток цього закладу.
З листопада 1963 до 1969 р. працювала в Центральній науковій бібліотеці (ЦНБ) Харківського державного університету: спочатку у відділі наукової обробки документів, потім у читальному залі гуманітарної літератури для наукових працівників, згодом – заступницею завідувачки відділу обслуговування. Водночас активно займалася громадською діяльністю: була членом профбюро ЦНБ, секретарем методичної ради книгозбірні.
З 1969 р. викладала на кафедрі бібліотекознавства ХДІК, а в 1973 р. поступила до аспірантури. Підготувала дисертаційну роботу на тему «Керівництво читанням в умовах самоосвіти читачів», але захист не відбувся.
Викладала навчальні курси «Робота з читачами», «Методика пропаганди художньої літератури і літератури з мистецтва». Мала творчий, нестандартний підхід до викладацької діяльності, відповідально ставилася до розробки навчальних курсів, вкладаючи в матеріал всю душу.
Наукові інтереси були повʼязані з проблематикою навчальних курсів: масова робота бібліотек, класифікація масових форм роботи, особливості роботи з читачами, виховання читачів бібліотек засобами художньої літератури.
Крім викладацької роботи, Неллі Семенівна виконувала обовʼязки куратора студентського гуртожитку та академічної групи, була членом профбюро інституту, міжвідомчої методичної ради обласної юнацької бібліотеки, очолювала сектор навчально-виховної роботи зі студентами-іноземцями.
У 1987 р. здійснила поїздку до Вʼєтнаму для проведення занять з підвищення кваліфікації для колишніх студентів інституту.
За участі Н. С. Русавської підготовлена велика кількість висококваліфікованих фахівців бібліотечної галузі. У 1985 р. занесена на Дошку пошани інституту, має 10 подяк за роботу.
У липні 1991 р. стала керівником практики студентів інституту. До цього виду своєї діяльності ставилася теж дуже відповідально й творчо. Атестувала бази практики, ретельно перевіряла їх відповідність завданням та меті студентської практики.
У 2005 р. вийшла на пенсію.