
Самійленко Тамара Прокопівна (08.01.1941, с. Конятин Сосницького р-ну Чернігівської обл. – 30.11.1999, Харків) ‒ українська бібліотекознавиця, педагогиня, кандидатка педагогічних наук. Викладачка Харківського державного інституту культури (ХДІК, нині ХДАК).
Після закінчення середньої школи у 1958 р. поступила до Донецького культурно-освітнього технікуму на бібліотечне відділення. Навчаючись заочно, одночасно працювала в Іловайській міській бібліотеці (Донецька обл.). У 1961 р. закінчила технікум і переїхала до м. Харцизьк, де працювала бібліотекарем технічної бібліотеки на Харцизькому трубному заводі.
У 1963 р. стала студенткою бібліотечного відділення загальнонаукового факультету Чернігівського педагогічного інституту, в якому навчалася до 1965 р., водночас працюючи бібліотекаркою шкільної бібліотеки у м. Чернігів.
У 1965 р. поступила на ІІ курс ХДІК, який закінчила 1968 р. Протягом 1968‒1969 рр. Т. П. Самійленко – співробітниця бібліотеки ХДІК. У вересні 1969 р. стала викладачем кафедри бібліотекознавства ХДІК. Навчалась в аспірантурі Московського державного інституту культури (1977‒1979). У 1983 р. захистила дисертацію за темою «Мережа державних масових бібліотек Української РСР. Основні напрямки розвитку (1959‒1979 рр.)» і за рішенням Вченої ради вишу від 27.05.1983 р. здобула науковий ступінь кандидатки педагогічних наук.
З 1988 р. – доцент кафедри бібліотекознавства. Розробляла й викладала навчальні курси: «Історія бібліотечної справи в СРСР»; «Історія бібліотечної справи України»; «Світова історія бібліотечної справи»; «Міжнародне співробітництво у бібліотечно-інформаційній сфері». Брала участь у навчально-методичному забезпеченні цих навчальних дисциплін (розробленні програм, методичних рекомендацій, навчальних посібників).
Наукові інтереси Т. П. Самійленко повʼязані з історичними аспектами бібліотечної справи. Нею підготовлено розділ «Світова історія бібліотечної справи» для підручника «Бібліотекознавство: історія, теорія, організація діяльності бібліотек» (Харків, 1993). Досліджуючи цю тему, особливо цікавилася внеском колег у бібліотекознавство, підготувала до друку біобібліографічний словник «Викладачі факультету бібліотекознавства та інформатики» (150 біографій).
Взяла участь у написанні монографії «Історія факультету бібліотекознавства та інформатики» (у співавторстві з Н. М. Кушнаренко та В. А. Мільман). Вивчала діяльність видатних бібліотекознавців України – Н. Я. Фрідьєвої, К. І. Рубинського, Ю. О. Меженка, Т. О. Скрипник, Н. Ф. Колосової, І. Я. Каганова.
Науковиця очолювала секцію «Методика викладання» методичної ради, Школу педагогічної майстерності при ХДІК. Певний час працювала відповідальним секретарем міжвідомчого науково-методичного збірника «Бібліотекознавство і бібліографія». Керувала студентським науковим товариством, готувала проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. Працювала зі студентами-дипломниками та аспірантами, була наставником студентів-іноземців.
Т. П. Самійленко підготувала багатьох кваліфікованих фахівців бібліотечної галузі.
Пішла з життя 30 листопада 1999 р.