Волкова Сталініта Іванівна (28.12.1931, Ленінград (нині Санкт-Петербург, РФ) – український бібліотекознавець, вчений, педагог.
Батько, Іван Ілліч Романов, працював директором заводу технічних масел у Ленінграді, загинув під час Другої світової війни на Ленінградському фронті (1941). Мати, Марія Матвіївна Хацкевич, була персональним пенсіонером республіканського значення.
У 1937 р. Сталініта пішла до Ленінградської середньої школи № 178, у якій провчилася два роки. Під час війни (1941–1943) проживала в м. Вишній Волочок Калінінської області (нині Тверська обл. РФ) у родичів матері.
Наприкінці 1943 року повернулася до Ленінграда. Після закінчення 7 класів у зв’язку з важким матеріальним становищем сім’ї (загибель батька, хвороба матері) припинила навчання в середній школі й вступила до Ленінградського бібліотечного технікуму (1946), який закінчила 1949 року, отримавши диплом з відзнакою. Того ж року починає навчання у Ленінградському бібліотечному інституті ім. Н. К. Крупської. У 1953 р. з відзнакою закінчила інститут і рішенням Вченої ради була рекомендована до вступу в аспірантуру. У листопаді 1953 р. стала аспіранткою кафедри бібліотекознавства за спеціальністю «Історія бібліотечної справи». Під час навчання в аспірантурі працювала над дисертацією «Развитие и укрепление государственных массовых библиотек РСФСР в годы второй пятилетки (1933–1937 гг.)».
Дисертаційна робота була своєчасно підготовлена до захисту, але в зв’язку з новим положення про аспірантуру її захист відтермінували до опублікування автором необхідної кількості статей за темою дисертації.
Наприкінці 1956 р. С. І. Волкова закінчила аспірантуру й разом з чоловіком переїхала до Харкова. З березня 1957 р. працювала старшим викладачем кафедри бібліотекознавства Харківського державного бібліотечного інституту (нині Харківська державна академія культури, ХДАК).
У 1968 р. захистила дисертацію, рішенням Вищої атестаційної комісії їй було присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Затверджена у вченому званні доцента кафедри бібліотекознавства (1971). У 1974–1978 рр. – завідувачка кафедри бібліотекознавства.
Викладацька діяльність С. І. Волкової пов’язана з розробкою навчальних курсів «Керівництво читанням», «Методика роботи з читачами», «Бібліотекознавчі дослідження». Нею докладено численні зусилля для підготовки багатьох висококваліфікованих кадрів бібліотечної галузі.
Сталініта Іванівна – автор більше 50 наукових та навчально-методичних праць. Зробила значний внесок у розвиток української бібліотекознавчої школи. Розробляла питання сутності бібліотекознавства як науки, обґрунтовувала такі важливі категорії науки, як об’єкт і предмет бібліотекознавства, розмежування його з суміжними науками.
Також вона є автором значної кількості праць з теоретичних аспектів роботи з читачами, а саме: диференціація читачів, методика роботи з читачами, масова робота бібліотек, відкритий доступ читачів до фондів бібліотек. Автор навчального посібника «Керівництво читанням».
В її науковому доробку – праці з проблем підготовки бібліотечних кадрів, методології і методики наукових досліджень у галузі бібліотекознавства. Для неї завжди був характерним ґрунтовний підхід до визначення та розв’язання професійних завдань. Саме на цьому базується її наукова й педагогічна діяльність.
З 1969 до 1987 року була заступником редактора міжвідомчого республіканського збірника «Бібліотекознавство і бібліографія».
Уся професійна діяльність С. І. Волкової прийшлася на радянські часи, тому певна кількість її наукових праць була спрямована на реалізацію ідеологічної функції бібліотек та мала відповідний контекст.
У 1987 р. вийшла на пенсію.