Кірюхін Михайло Павлович (31.12.1919, м. Новий Оскол Бєлгородської обл. – 21.03.1979, Харків) – історик, директор Центральної наукової бібліотеки Харківського державного університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) у 1963–1979 рр.
Про дитинство та юність відомості відсутні. У 1937 р. почав працювати завідувачем сільськогосподарського відділу редакції районної газети «Красное знамя» у Новому Осколі. У 1938 р. вступив до Тамбовського воєнного училища, яке закінчив у 1940 р. лейтенантом. Пішов на фронт і знаходився у діючій армії на різних командних посадах. Був нагороджений багатьма орденами і медалями. Після Другої світової війни закінчив Вищу офіцерську школу в Ленінграді. Проходив службу у різних гарнізонах. У званні підполковника звільнився з армії у 1959 р. Закінчив історичний факультет Харківського державного університету.
У 1961 р. М. П. Кірюхін почав працювати помічником проректора університету. У листопаді 1963 р. призначений директором Центральної наукової бібліотеки (ЦНБ), де працював до 1979 р. Багато зробив для розвитку автоматизації і механізації, зміцнення матеріально-технічної бази, більш ефективного обслуговування читачів, активного книгообміну, розвитку культосвітньої діяльності бібліотеки. Під керівництвом М. П. Кірюхіна бібліотека відзначалася грамотами та дипломами керівних органів різних рівнів.
М. П. Кірюхін приділяв багато уваги питанням наукового інформування, досліджував проблеми наукової організації праці. Спільно із фахівцями кафедри економіки університету проводив дослідження за комплексною темою «Економіка наукової бібліотеки. Визначення. Вивчення», популяризував досвід ЦНБ на конференціях та в публікаціях у періодичних виданнях.