Шибанова Ганна Максимівна (21.12.1929, с. Зідьки Зміївського району Харківської обл. – 20.01.2012, Харків) – бібліотекар, бібліограф, методист, співробітник Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (ХДНБ) у 1963–2006 рр.
У 1952 р. закінчила Харківський державний інститут культури (нині Харківська державна академія культури).
З 1952 по 1961 рр. очолювала методичний кабінет в обласній науковій бібліотеці м. Чернівці.
У 1961 – 1963 рр. працювала інспектором у відділі бібліотек Міністерства культури УРСР, залучалася до комплексних та тематичних перевірок бібліотек, вивчення окремих ділянок їх роботи, надання практичної та методичної допомоги.
З 1963 р. працювала у ХДНБ на керівних посадах завідувача науково-методичного відділу, завідувача відділу комплектування фондів.
Вивчала та впроваджувала новації інших бібліотек.
Згідно з «Положенням про організацію науково-методичної і бібліографічної роботи наукових бібліотек на допомогу бібліотекам республіки» (1964) ХДНБ виконувала функції координаційного, організаційно-методичного та інформаційно-бібліографічного центру з питань пропаганди технічної літератури та зонального центру з надання методичної допомоги з різних напрямків діяльності бібліотекам Східної України. Г. М. Шибанова аналізувала здобутки бібліотек Харківської зони, узагальнювала та поширювала кращий досвід, популяризуючи участь громадськості в їх діяльності. Рекомендувала залучати інтелігенцію до роботи в сільських бібліотеках.
Рекомендації Г. М. Шибанової стосувалися покращення бібліотечного обслуговування сільського населення, зокрема, зміцнення координації роботи бібліотек, у т. ч. шляхом організації книгообміну. За її пропозицією представники обласних бібліотек здійснювали безпосередній нагляд за добором літератури для сільських бібліотек, контролюючи кожну партію книг, підібраних бібколектором.
Наслідком виїздів до обласних бібліотек Харківської зони були звіти, які готувала Г. М. Шибанова, аналізуючи їх діяльність. Особливої уваги надавала обмінно-резервним фондам, створювала картотеку зауважень і пропозицій, що давало змогу систематично контролювати виконання рекомендацій.
Методичну роботу зробила націленою та дієвою: долучалася до укладання методичних матеріалів з досвіду роботи бібліотек, до рецензування методичних посібників, розробки технологічних документів.
Розробила методичні рекомендації з питань поліпшення комплектування книжкових фондів, популяризації галузевої літератури, диференційованого використання асигнувань на комплектування та залучення коштів інших організацій.
Як завідувач відділу комплектування фондів підтримувала на належному рівні систему комплектування книжкових фондів, що забезпечувала рівномірне та своєчасне надходження актуальної літератури. Розробляла облікову документацію перспективного та оперативного планування. Проводила роботу з виявлення та ліквідації лакун у фонді бібліотеки, вживала заходів до поповнення прогалин і популяризації «забутих» книг. Вносила пропозиції з удосконалення технологічних процесів. Ініціювала запровадження в практику роботи системи рейтерів, про яку дізналася під час відвідування бібліотек Прибалтики.
Семінарські заняття з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників проводила, залучаючи досвід кращих бібліотек, це давало змогу поєднувати теоретичні лекції з практикою. Тематика семінарів була спрямована на удосконалення процесів комплектування та використання фондів, наприклад: «Обмінні фонди – джерело комплектування фондів бібліотек», «Досвід організаційної роботи по впорядкуванню чіткого комплектування», «Відкритий доступ до книжкових фондів – один з головних засобів його активного використання».
Брала участь у наукових семінарах, конференціях з професійних питань, а саме: роль методичних центрів у комплектуванні фондів бібліотек різних відомств, координація комплектування між бібліотеками, складання координаційних планів. Спільно із завідуючою відділом обробки літератури та організації алфавітних каталогів Є. М. Медяник розробила документ «Шлях книги в процесі обробки в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка».
З 1989 р. (вже в пенсійному віці) продовжувала працювати провідним бібліотекарем відділу зберігання фондів, де займалася відбором застарілих та пошкоджених видань і вела відповідну облікову документацію.
Г. М. Шибанову відзначено грамотами, подяками, преміями.