Шерстюк Тетяна Григорівна (18.12.1921, м. Київ – 18.10.2003, м. Харків) – бібліотекар-бібліограф, бібліотекознавець, учасник Другої світової війни, ветеран праці, співробітник Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка).
Народилася в сім’ї службовців. З 1925 р. мешкала в Харкові.
У 1941–1944 рр. перебувала в евакуації в різних містах СРСР, де працювала у Воєнторзі та військовому шпиталі. У 1947 р. закінчила філологічний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). У 1944 – 2001 рр. (з перервою на 1978–1983 рр.) працювала в Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка – завідувачкою канцелярії, бібліотекарем (1944), старшим бібліотекарем (1945), старшим бібліографом (1946), завідувачкою великого читального залу (1949), редактором-фахівцем бібліографічного відділу (1950), головним бібліотекарем (1953), завідувачкою бібліографічного (1969) та науково-бібліографічного (1971) відділів. Також у різні роки за сумісництвом працювала в Харківському державному інституті культури (нині – Харківська державна академія культури), Книжковій палаті України.
Тетяна Григорівна є укладачем, співукладачем і редактором майже 40 інформаційних видань – рекомендаційних і науково-допоміжних бібліографічних покажчиків. Серед них – тематичні: «Корисні копалини Харківського економічного району» (1957), «Харківщина, Полтавщина, Сумщина (1917–1967) (1968)»; персональні та біобібліографічні у серіях «Повернені імена» та «Діячі української діаспори»: «Український письменник М. Куліш» (1993), «Український письменник В. Чечвянський» (1994), «Володимир Кирилович Винниченко» (1995), «Юрій Клен – поет, перекладач, літературознавець» (1997); покажчики змісту періодичних видань «Прапор» (1989), «Пламя» (1992), «Літературний журнал» (1992), «Харьковские губернские ведомости» (вип. 1–3; 1993–1994).
Т. Г. Шерстюк підготувала (у співавторстві з О. І. Черкашиним і Н. Ф. Колосовою) 4 і 5 томи біобібліографічного словника «Українські письменники» (Київ, 1956), уклала іменний покажчик до історичної монографії Д. І. Багалія та Д. П. Міллера «История города Харькова за 250 лет его существования» (Харків, 2002). У її творчому доробку також низка статей з досвіду роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка у фахових виданнях, просвітницьких і краєзнавчих публікацій у місцевих газетах.
На жаль, залишився ненадрукованим бібліографічний покажчик, присвячений К. Г. Паустовському, який на початку 1990 р. Т. Г. Шерстюк уклала в співавторстві з директором Московського літературного музею-центру К. Г. Паустовського І. І. Комаровим. До посібника увійшли документи російською, українською та іноземними мовами про життя і творчість письменника.
Дослідницький і організаторський хист Т. Г. Шерстюк проявився під час її роботи в клубі «Краєзнавець» – одній із найстаріших громадських краєзнавчих організацій України, що працює в ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Вона була одним із його фундаторів (разом з Г. М. Каширіною та В. О. Ярошик) у 1978 р., виступала на засіданнях з повідомленнями. Іншою справою її життя стало дослідження маловідомих сторінок історії Харківщини. Саме вона встановила адресу, за якою зупинялася Леся Українка під час приїзду до Харкова, знайшла в харківській газеті «Наша неделя» (1922. 26 листоп.) опублікований лист Михайла Булгакова, невідомий до того.
Значне місце в житті Т. Г. Шерстюк посідала література. Вона зналася на російській та українській поезії і сама писала вірші, присвячені Харкову, бібліотеці, колегам і друзям.
Нагороди та звання: медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», Почесна грамота Міністерства культури СРСР (1976), Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1986), «Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців» (1995).