Системний характер глобальних макрозрушень в Україні на початку 1990-х років (зміна державного устрою, демонтаж командно-адміністративної системи управління, формування ринкової моделі економіки, демократизація життя суспільства) суттєво вплинули на бібліотечну сферу. Кризові явища в економіці, які супроводжували руйнацію соціалістичної системи, відобразилися на бібліотеках. Тривала нестача коштів у бюджеті України призвела до скорочення мережі бібліотек. У 1992 р. у Харківській області нараховувалося 923 публічні бібліотеки, у 2001 р. – 854. Скорочення продовжувалося надалі і у 2018 р. залишилося 745 книгозбірень, тобто за 27 років майже на 20% менше.
У професійному бібліотечному середовищі дискутувалися питання зміни ролі, завдань та змісту методичної роботи. Лунали пропозиції щодо ліквідації організаційної системи методичної роботи, методичної служби як явища. Критиці піддавалися контрольно-інспекторські функції методистів. У цей період у публічних бібліотеках Харківщини, як і в Україні в цілому, спостерігалося згортання методичної допомоги бібліотекам, ліквідувалися методичні відділи, скорочувалися посади методистів. У публічних бібліотеках Харкова на початку 1990-х років зі штатного розпису майже повністю були вилучені посади методистів, залишилося лише три методисти у Центральній міській бібліотеці ім. Бєлінського (ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського).
В умовах фінансової скрути зменшилася кількість виїздів працівників Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки (ХОУНБ) до бібліотек області з метою надання методичної допомоги: у 1976 р. виїздів було 260, у 1990 р. – 54, у 1996 – 3. Згодом бібліотечна спільнота дійшла до усвідомлення, що відмовлятися від методичної допомоги не варто, вона необхідна бібліотекам, але потребує оновлення. У цей період переглядалися сутнісні поняття методичної діяльності. Відбувалася зміна основоположних принципів, механізмів методичної підтримки, цільової орієнтації методичного забезпечення (допомога, підтримка, супровід), впроваджувалися партнерські стосунки між методичними центрами і бібліотеками, змінювався стиль методичної практики (з директивного на рекомендаційний).
На Харківщині методичними центрами для публічних бібліотек як були, так і залишилися: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка (ХДНБ), ХОУНБ, Харківська обласна бібліотека для дітей (ХОБД), Харківська обласна бібліотека для юнацтва (ХОБЮ), ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського. ХДНБ згідно з Постановою комісії МК УРСР 1964 р. «Про роботу наукових бібліотек і визначення напрямків їх діяльності на допомогу бібліотекам республіки» надавала методичну допомогу бібліотекам шляхом ведення комплексу питань з організації пропаганди літератури з техніки та шляхом здійснення методичного керівництва бібліотеками Східного регіону України, тобто виконувала і функції зонального методичного центру.
Поступово ХДНБ втратила цей статус, як і інші зональні методичні центри України. Це було пов’язане з радикальними економічними змінами. Перехід від централізованої, планової економіки до ринкової супроводжувався руйнівними процесами у промисловості, що призвело до суттєвого зменшення потреби у технічних знаннях. В результаті скоротилося видання науково-технічної літератури, припинили існування багато спеціалізованих видавництв, зменшилися обсяги надходжень до бібліотек нової літератури технічного профілю. Це негативно позначилося на інформаційному забезпеченні виробничої сфери. Хоча у 1994 – 1997 рр. технічна тематика займала провідне місце у методичній діяльності ХДНБ. У цей час були підготовлені методико-бібліографічні посібники «Ринок і людина», «Людина. Природа. Техніка: грані взаємодії», «Популяризація літератури з історії техніки», «Технічна книга в житті сучасної людини», «Інженер і час», методичної рекомендації «Бібліотека і науково-технічне відродження України».
Поступово перестав здійснюватися методичний вплив ХДНБ і на публічні бібліотеки Східного регіону України. Цьому сприяла відсутність розмежування методичних функцій між всеукраїнськими національними і всеукраїнськими державними бібліотеками, тривала нестача коштів для виїздів з надання методичної допомоги. Водночас спостерігалося посилення методичного впливу на бібліотеки обласних науково-методичних центрів Харківщини. ХОУНБ займалася проблемами бібліотечних мереж області – раціональним розміщенням, фінансуванням, формуванням фондів, пошуком шляхів адаптації бібліотек до нових ринкових умов, до роботи в умовах активного використання нових носіїв інформації тощо. Книгозбірня брала участь у паспортизації бібліотек області в межах програми «Упорядкування мережі бібліотек області». У 2006 р. вдалося відкрити 8 сільських бібліотек у населених пунктах з кількістю населення понад 500 жителів.
На початку 1990-х років на Харківщині з’явилися умови для організації професійних бібліотечних об’єднань.
У 1990 р. розпочало діяльність Харківське бібліотечне товариство (ХБТ), з 1992 р. з нього виділилася Асоціація інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ). У 1991 р. ХДНБ, ХОУНБ, Харківська державна академія культури (ХДАК) взяли участь у проведенні Першого обласного з’їзду бібліотекарів.
У цей час методичні центри Харківщини брали активну участь у створенні власної нормативно-правової бази бібліотечної галузі України. Ця робота продовжувалася і в 2000-х роках. Розроблялися проєкти концептуальних програмних матеріалів, зокрема: Державна цільова національно-культурна програма створення єдиної інформаційної системи «Бібліотека ХХІ», «Національна програма збереження бібліотечних і архівних фондів», «Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 р.», «Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України», «Довгострокова стратегія розвитку української культури». Готувалися проєкти організаційно-управлінських документів для бібліотечних закладів України, а саме: «Положення про краєзнавчу роботу», «Типове положення про ОУНБ», «Положення про ЦБС», «Порядок формування базової мережі закладів культури органами місцевого самоврядування», «Нормативне навантаження бібліотечних працівників» та інші.
Після проголошення незалежності України діяльність бібліотек спрямовувалася на відродження та розвиток української культури, відновлення історичної пам’яті народу. Бібліотекарі Харківщини займалися краєзнавчими пошуками, складали літописи населених пунктів, відроджували забуті народні обряди. Тому діяльність методичних центрів Харківщини зосереджувалася на краєзнавчому напрямку. ХОУНБ взяла участь у Всеукраїнському дослідженні «Краєзнавча робота бібліотек у сучасних умовах». Краєзнавча проблематика знаходила втілення у темах обласних семінарів для методистів ЦБС, наприклад: «Що ти знаєш про свій край, область, Україну?», «Спадщина: надбання і сьогодення», «Духовність. Людина. Культура» тощо.
У 2000 р. в ХОУНБ у координації з бібліотеками різних систем і відомств Харкова проводилася науково-практична конференція «Бібліотечне краєзнавство як складова частина регіональної політики». Відродженню історичної пам’яті українського народу присвячувалися і такі методико-бібліографічні видання ХОУНБ: «Гортаючи сторінки нашої історії. До 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького», «Самовизначення України: від історії до політики», «М. С. Грушевський – найвидатніший український історик, державний діяч, вчений, письменник», «Українська державна символіка. Національні прапори України», методичні рекомендації «Удосконалення краєзнавчої діяльності ЦБС на сучасному етапі».
ХДНБ також працювала у взаємодії з бібліотечними закладами Харкова над організаційно-методичним забезпеченням краєзнавчої роботи бібліотек Харкова. Прикладом є міжвідомчий семінар «Стан і перспективи розвитку краєзнавчої бібліографії на Харківщині». Досвід бібліотек Харківщини з краєзнавства знайшов узагальнення у методичному виданні ХДНБ «Краєзнавча діяльність публічних бібліотек Східної України». У межах краєзнавчої тематики працювала і ЦМБ ім. В. Г Бєлінського, проводячи семінари, практикуми, як-от: «Краєзнавча робота бібліотек на допомогу формуванню національної самосвідомості читачів», «Сучасні напрямки краєзнавчої роботи в масових бібліотеках», «Створення краєзнавчих БД» та ін.
Наприкінці 1990-х на початку 2000-х років здійснено певні кроки з консолідації потенціалу методичних служб бібліотек різних систем і відомств Харкова. У 1997 р. при ХБТ створено секцію науково-методичної роботи, яка з 2011 р. працює при Харківському обласному відділенні Української бібліотечної асоціації. Секція щорічно складає та затверджує «Зведений план науково-методичної та науково-дослідної діяльності методичних центрів, громадських бібліотечних об’єднань м. Харкова». На засіданнях секції обговорюються проблеми науково-методичної діяльності бібліотек-методичних центрів Харкова.
У 2001 р. бібліотечна спільнота Харкова сприяла відновленню при Управлінні культури Обласної державної адміністрації діяльності Міжвідомчої ради з питань координації бібліотечної роботи. У 2002 р. ХДНБ і ХОУНБ взяли участь у розробці «Положення про взаємодію бібліотек м. Харкова з науково-методичної роботи» і «Положення про Міжвідомчу науково-методичну раду при Харківському бібліотечному товаристві». Проте практичного втілення цей документ не мав. Міжвідомча рада з питань координації бібліотечної роботи проіснувала недовго.
ХДНБ надавала організаційно-методичну підтримку реалізації «Програми збереження бібліотечних і архівних фондів на 2000–2005 рр.». На допомогу бібліотекам ХДНБ було підготовлено методичні поради «Реставраційні та палітурні роботи у бібліотеках», «Використання у бібліотеках сучасних технологій копіювання документів», в яких надаються поради з питань реставрації та оправлення видань, переведення паперових документів на сучасні носії інформації. Підсумки реалізації програми проаналізовано у таких методичних матеріалах ХДНБ: «Збереження документів у публічних бібліотеках України». У 2006 р. у ХДНБ спільно з Міністерством культури України було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів України: нова політика, нові технології». У роботі конференції взяли участь понад 250 представників найбільших українських бібліотек різного відомчого підпорядкування, національних бібліотек РФ, Латвії.
Проблеми та завдання осучасненої методичної служби обговорювалися на регіональній науково-практичній конференції «Методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи» та міжнародних наукових читаннях «Перший в Україні відділ бібліотекознавства: до 105-ї річниці заснування», які були проведені ХДНБ.
У 1990-х роках розпочалися процеси інформатизації бібліотек. До цієї діяльності долучалися АСІБТ, методичні центри Харкова. АСІБТ проводилися заходи (наради, семінари, конференції), спрямовані на використання сучасних інформаційних технологій у бібліотечній діяльності. Вагомими були щорічні конференції «Бібліотека у регіональному та інформаційному просторі: напрями і завдання інтеграції», «Електронна бібліотека. Інформаційно-бібліотечна комп’ютерна мережа Харківського регіону: стан і перспективи розвитку», «Електронні бібліотеки. Авторське право».
Протягом 1994–2006 рр. АСІБТ працювала над створенням регіональної комп’ютерної інформаційно-бібліотечної мережі Харкова, підвищенням ролі бібліотек в інформаційному суспільстві. Було розроблено і реалізовано 25 проєктів, спрямованих на комп’ютеризацію бібліотечно-бібліографічних процесів.
У 2001 р. ХОУНБ отримала грант на реалізацію проєкту «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)» за фінансової підтримки США. Було розроблено проєкт обласної програми інформатизації. Методисти ХОУНБ надавали практичну допомогу бібліотечним працівникам області у реалізації програми інформатизації. З 2009 р. у ХОУНБ реалізувалася багатоступенева навчальна програма для бібліотечних працівників області «Бібліотечна школа Інтернет». Для методистів ЦБС області проводилися цикли практикумів: «Автоматизація бібліотечних процесів», «Нове у програмному забезпеченні АІБС ІРБІС», вебінари «Сучасні інформаційні технології – нові можливості бібліотек». У 2010 р. при ХОУНБ в межах програми «Бібліоміст» відкрито регіональний тренінговий центр, який проводить тренінги для бібліотечних працівників з використання сучасних інформаційних технологій. Семінари-практикуми «Корпоративна мережа масових бібліотек. Впровадження інформаційних технологій» для методистів м. Харкова проводилися ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського.
Кілька грантів з відкриття інтернет-центрів отримала ХДНБ. Для бібліотечних працівників Харкова з 2006 р. проводилися щорічні семінари «Нові інформаційні технології в обслуговуванні користувачів». Методичні видання ХДНБ теж присвячувалися проблемам інформатизації: «Інтернет-центри публічних бібліотек як засіб інформаційного сервісу», «Інформатизація публічних бібліотек Східної України: стан та можливості формування єдиного інформаційного простору», «Веб-сегмент публічних бібліотек України в мережі Інтернет», «Використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках», «Використання комп’ютерних технологій у методичній діяльності».
Із середини 2000-х років у публічних бібліотеках Харківщини упроваджуються віртуальні канали впливу на методичну діяльність. У 2008 р. започатковано віртуальну методичну службу ХДНБ «Колегам-бібліотекарям», згодом назва змінилася на «Бібліотекарі, для вас». У ХОУНБ створено віртуальну сторінку для бібліотечних фахівців області «Фахівцям» . Ці віртуальні служби містять масив матеріалів, необхідний методистам і бібліотекарям – законодавчі документи, програми конференцій, семінарів, тренінгів, методичні рекомендації, результати бібліотечних конкурсів, дистанційне консультування.
У 2008 р. науково-методичним відділом ХДНБ було створено блог «Методист бібліотеки» (проіснував до 2015 р.). Тематика публікацій блогу: підвищення кваліфікації персоналу бібліотек, бібліотечний дизайн, проблеми майбутнього бібліотек, новинки професійної літератури тощо. Блог привернув увагу колег з України та країн близького зарубіжжя.
Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників – один з основних напрямків методичної діяльності. Методичні центри Харківщини проблеми професійного розвитку вирішували спільно з обласними курсами підвищення кваліфікації працівників культури, які з 2001 р. перейменовано в Обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культури. Методисти ХОУНБ, ХОБД, ХОБЮ та ХДНБ брали участь у проведенні занять для слухачів Центру (окремих категорій фахівців: керівників бібліотек, методистів, завідуючих філіалами, завідуючих відділами обслуговування тощо).
Система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області сформувалася у 1960-х роках, працюючи й надалі з використанням традиційних форм роботи (семінари, практикуми, науково-практичні конференції). На початку 1990-х років з’явилися інтерактивні форми – круглі столи, ділові та рольові ігри і т. ін. Методичні центри Харківщини використовують різні види професійної комунікації, обміну досвідом. З 1998 р. і дотепер при ХОУНБ діє обласний клуб професійного та творчого спілкування директорів ЦБС. На його засіданнях обговорюються проблеми бібліотечної діяльності: стратегія розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві, інновації у бібліотеках області, інноваційні підходи в управлінні сучасної бібліотеки, програмний та проєктний підходи в розвитку бібліотечної справи і т. ін. З 1997 р. відповідно до запитів бібліотечних працівників області ХОУНБ щорічно готується «Примірна тематика районних і міських семінарів на …. рік».
З 1995 р. і дотепер у ХДНБ щокварталу проводяться для бібліотекарів всіх систем і відомств м. Харкова дні фахівця «Нове у бібліотеках і бібліотечній справі» (сьогодні – «Новини бібліотечної справи»). Сприяє професійному розвитку і започаткований ХДНБ у 2013 р. проєкт «Школа бібліотечного журналіста» . Мета проєкту – допомогти бібліотекарям опанувати інструментарій, який дасть можливість представляти бібліотеку в медіа-просторі. У межах проєкту проведені такі школи: локальні (для фахівців ХДНБ), обласні (для бібліотекарів Харкова та області), регіональні (для бібліотекарів Східної України), всеукраїнські. Проєкт продовжує діяти. У 2019 р. відбулася Сьома Всеукраїнська школа .
Аналітика є складовою частиною методичної діяльності. У ХОУНБ і ХОБД здійснюється якісний і кількісний аналіз діяльності бібліотек області. Щорічно готуються статистико-аналітичні огляди «Бібліотеки Харківщини в цифрах. Основні показники бібліотек Харківської області за …. рік», «Аналітичний огляд діяльності бібліотек Харківської області, що обслуговують дітей», «Статистичний огляд діяльності бібліотек Харківської області, що обслуговують дітей за ….. рік». Аналізування й узагальнення діяльності бібліотек з окремих напрямків роботи здійснюється і в ХДНБ. У 2003–2011 рр. підготовлені такі методичні матеріали: «Методична діяльність публічних бібліотек: сучасний стан та проблеми», «Фандрейзинг у публічних бібліотеках», «Публічні бібліотеки: сучасні принципи буття в умовах оновленого суспільства», «Інноваційні та традиційні підходи до методичної діяльності у публічних бібліотеках Дніпропетровщини», «Бібліотечно-інформаційне забезпечення виробничої сфери економіки, бізнесу в ОУНБ України». Методичні рекомендації різної тематики розміщуються також на сайті бібліотеки.
У 2017–2019 рр. ХДНБ проведено роботу з аналізу методичної діяльності бібліотек Харківщини, України.
Методичними центрами проводиться навчання бібліотекарів. Для працівників публічних бібліотек Харкова у 2017–2018 рр. проведено тренінги «Бібліотека у віртуальному просторі», «Сучасні бібліотечні продукти – сучасні способи просування книги в бібліотеці. Віртуальні виставки: нові сервіси», на яких розглядалися питання створення бібліотечних веб-сайтів, сучасні форми популяризації книги і читання, методики спілкування у соціальних мережах, можливості рекомендаційних сервісів і соціальних мереж у просуванні бібліографічних ресурсів (організатор – ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського у партнерстві з ХДНБ). У 2018 р. на базі ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського проведено семінар «Нове обличчя бібліотек – нові послуги громаді».
ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського у 2017 р. організувала загальноміський огляд-конкурс «Віртуальна виставка – провідник у потоці інформації» серед публічних бібліотек Харкова. Були проведені майстер-класи, на яких опановувалися інноваційні технології підготовки виставок. У 2018 р. відбувся загальноміський конкурс «Інтернет-марафон 2018 #likelib» , мета якого – активізувати бібліотечні сторінки у Facebook, розвинути творчі навички бібліотекарів та залучити нових читачів.
У ХДНБ створюється дайджест бібліотечних інновацій «БібліоSpace» , у якому висвітлюються нововведення бібліотек світу. ХОУНБ укладаються методичні матеріали актуальної тематики, більшість яких представлено у відкритому доступі, як-от: «Проектна діяльність бібліотек області», «Роль методиста в професійному розвитку бібліотечних працівників за допомогою сервісів Веб 2.0 : методичні рекомендації»; «Просування послуг з працевлаштування у бібліотеках: метод.-бібліогр. матеріали» ; «Читачі в мережі: використання бібліотеками ресурсів Інтернету для популяризації книги та читання: інформ.-метод. матеріали» ; «Бібліотечно-інформаційні послуги: їх роль у забезпеченні потреб місцевих громад»; «Соціальна мережа Фейсбук. Як створити сторінку бібліотеки» та ін.
Узагальнюючи актуальні практики і просуваючи кращі ідеї, методисти надають аналітичну інформацію для прийняття виважених рішень і сприяють поступальному розвитку бібліотечної справи України. Методична діяльність публічних бібліотек Харківщини не втратила значення. Здійснився кардинальний перегляд суті цього виду діяльності, що стала виконувати свою справжню функцію – аналізувати існуючий стан речей і надавати реальну методичну допомогу згідно з потребами бібліотек. Вихід методичної діяльності у віртуальний простір відкриває нові можливості для її ефективного здійснення.