Ткач (Бугаєва) Клавдія Олександрівна (15.04.1934 – 21.02. 2000, м. Харків) – бібліотекар-бібліотекознавець, організатор бібліотечної справи на Харківщині, популяризатор науково-технічних знань. Інспектор бібліотек Харківського обласного управління культури (1964–1970); заступник директора з наукової роботи, виконувач обов’язків директора Харківської державної обласної бібліотеки (ХДОБ, 1970–1986); співробітник науково-методичного відділу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (ХДНБ, 1986 – 2000).
Народилася у Харкові. У 1957 р. закінчила Харківский державний бібліотечний інститут (зараз Харківська держава академія культури). Отримала спеціальність «культурно-просвітницька робота», кваліфікацію – «клубна справа». Трудову діяльність розпочала у м. Чернігові бібліотекарем Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Працювала методистом культурно-просвітницької роботи Чернігівського обласного будинку народної творчості (1957–1958 рр.). Повернулася до Харкова, в 1959–1964 рр. працювала методистом, бібліотекарем відділу міжбібліотечного абонемента Харківської обласної державної бібліотеки (ХОДБ). Обіймаючи в 1964–1970 рр. посаду старшого інспектора бібліотек Харківського обласного управління культури, здійснювала контрольно-інспекційну та організаційно-методичну роботу в межах своїх повноважень. Опікувалася питаннями розвитку бібліотечної справи на Харківщині, організаційно-методичного керівництва, координації та кооперування роботи бібліотек різних відомств; удосконалення бібліотечного обслуговування населення та упорядкування мережі бібліотек; підготовки кадрів та раціонального їх використання, підвищення кваліфікації працівників бібліотечної справи.
Розробляла матеріали про бібліотечне обслуговування населення Харківщини на розгляд колегіальних органів управління бібліотечною справою, проєкти рішень та пропозицій для керівництва на виконання доручень органів влади вищого рівня, поточних та перспективних планів роботи Харківського обласного управління культури, стратегічних планів соціально-економічного та культурного розвитку Харківської області. Брала участь у роботі Міжвідомчої бібліотечної ради та її секцій, готувала матеріали щодо відзначення державними нагородами та почесними званнями працівників бібліотек за видатні заслуги в розвитку бібліотечної справи.
Координацію та методичне керівництво діяльністю бібліотек здійснювала у співпраці з ХОДБ – методичним центром з організації бібліотечної справи в області. Аналізувала та контролювала стан бібліотечної діяльності. Організовувала перевірки відділів культури, бібліотек (у т. ч. фронтальні), надавала методичну допомогу. Забезпечувала підготовку статистичної звітності про роботу бібліотек області, нормативних та організаційно-методичних документів. Сприяючи удосконаленню системи організаційно-методичного керівництва бібліотеками, особливу увагу приділяла ХДОБ та районним бібліотекам. Брала участь у реалізації рекомендацій «Про розвиток та зміцнення організаційно-методичної роботи районних бібліотек» (схвалених наказом Міністерства культури УРСР у 1967 р.). Спільно з ХОДБ розробляла основні заходи із запровадження рекомендацій в Харківській області на 1967–1968 рр., організовувала обласні наради бібліотекарів, засідання Бібліотечної ради управління культури, на яких розглядалася методична робота районних бібліотек.
За кураторством К. О. Ткач проведено обласний огляд-конкурс на кращу методичну роботу (1967). Досвід бібліотек Харківщини зі зміцнення організаційно-методичної діяльності районних бібліотек, узагальнений Державною республіканською бібліотекою УРСР ім. КПРС (зараз Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), був рекомендований для впровадження у бібліотеках України (1968).
Опікуючись упорядкуванням мережі державних масових бібліотек, особливу увагу приділяла організації бібліотечного обслуговування сільського населення, агропромислових підприємств Харківської області. Розробляла поточні, перспективні плани упорядкування бібліотечної мережі Харківщини, зокрема на 1965–1967 рр., та сприяла їх реалізації. Проводила організаційно-управлінські, методичні заходи, орієнтовані на завдання максимального забезпечення бібліотечним обслуговуванням населених пунктів області, об’єднання бібліотек, перерозподілу фондів між бібліотеками і філіями, залучення коштів з культфондів радгоспів та колгоспів на бібліотечні потреби.
Брала участь у підготовці питань бібліотечного обслуговування населення Харківщини на розгляд колегії Міністерства культури УРСР (1964); міжвідомчої бібліотечної ради при Харківському обласному управлінні культури (1965–1967). У 1970 – 1986 рр., працюючи заступником директора ХДОБ з наукової роботи, виконувачкою обов’язків директора, К. О. Ткач продовжувала опікуватися розвитком бібліотечної справи на Харківщині, науково-методичною діяльністю бібліотек області, сприяла удосконаленню науково-бібліографічної, науково-дослідної роботи ХДОБ (яка у 1984 р. набула статусу обласної універсальної наукової бібліотеки). Брала участь у розробці та сприяла реалізації поточних та перспективних планів розвитку бібліотечної галузі області, ХДОБ, у роботі міжвідомчої бібліотечної ради при Харківському обласному управлінні культури. Здійснюючи організаційне забезпечення координації та кооперування методичної діяльності бібліотек-головних методичних центів м. Харкова та області, К. О. Ткач співпрацювала з ХДНБ, Харківською обласною бібліотекою для дітей, Харківською обласною бібліотекою для юнацтва (зараз Обласний комунальний заклад «Харківська обласна бібліотека для юнацтва»), Центральною міською бібліотекою ім. В. Г. Бєлінського, з бібліотеками інших систем і відомств. Розробляла і контролювала виконання щорічних координаційних планів основних заходів головних бібліотек з надання методичної допомоги бібліотекам м. Харкова та області.
У 1970–1980 рр. сприяла проведенню на Харківщині наукових, науково-методичних та просвітницьких заходів, зокрема «Республіканського огляду діяльності бібліотек по організації нестаціонарних форм обслуговування населення книгою» (1972–1973). Проводила організаційно-методичні заходи, спрямовані на розвиток нестаціонарного обслуговування, роботу по заохоченню бібліотекарів за успіхи у цій діяльності тощо. Входила до складу команди організаторів «Обласного огляду діяльності культурно-освітніх закладів по інтернаціональному та патріотичному вихованню населення (1973–1974), республіканської конференції «Актуальні проблеми естетичного виховання трудящих» (Харків, 1973 р.). Організовувала обласні науково-практичні конференції, узагальнювала матеріали за підсумками їх роботи.
У 1970-х роках брала участь у підготовці та сприяла реалізації «Перспективного плану переведення державних масових бібліотек області на централізовану систему обслуговування населення книгою на 1975–1980 рр.». Організовувала роботу з надання методичної допомоги відділам культури, бібліотекам у створенні та удосконаленні діяльності централізованих бібліотечних системам (ЦБС), поширення передового досвіду роботи тощо. На обласній науковій конференції «Централизация – важнейшее направление совершенствования библиотечного дела на современном этапе», проведеній у 1981 р. за участю К. О. Ткач, наголошувалося на створенні 34 ЦБС. Був представлений, згідно з рекомендаціями К. О. Ткач, досвід роботи взірцевих ЦБС області та Харкова з підвищення ефективності використання єдиного книжкового фонду, інформаційно-бібліографічного обслуговування спеціалістів народного господарства, запровадження наукової організації праці, виховання підростаючого покоління, перебудови адміністративно-методичного керівництва діяльністю бібліотек тощо.
Опікувалася підготовкою та розповсюдженням методичних та методико-бібліографічних видань на допомогу публічним бібліотекам області. Проводячи цілеспрямовану роботу з виявлення та розповсюдження передового досвіду роботи бібліотек Харківщини, сприяла узагальненню досвіду діяльності та публікації видань. Організовувала та забезпечувала роботу обласних шкіл передового бібліотечного досвіду з різних питань діяльності; надавала допомогу в організації районних шкіл. Сприяла розвитку бібліотечно-бібліографічної діяльності ХДОБ на допомогу науці, культурі, виробництву; реалізації завдань, визначених Постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР «Про поліпшення організації інформаційного обслуговування та підвищення ефективності використання науково-технічної інформації в народному господарстві» (1973).
Значну увагу приділяла краєзнавчій діяльності ХДОБ, методичному забезпеченню цього напрямку роботи у бібліотеках області. У 1980 роках за підтримки К. О. Ткач здійснювалося формування на Харківщині галузевої системи інформації з питань культури та мистецтва. Запроваджувалися форми та методи роботи, притаманні раніше закладам системи науково-технічної інформації, – диференційоване керівництво, вибіркове забезпечення інформацією, робота в режимі «запит-відповідь», підготовка бібліографічної інформації, масове інформування тощо.
З березня 1986 р. професійна діяльність К. О. Ткач була пов’язана з науково-методичним відділом ХДНБ. Працювала старшим методистом, головним бібліотекарем, завідуючою сектором. Вивчала роботу та надавала методичну допомогу бібліотекам Хмельниччини, Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини, Чернівецької області, а також бібліотекам «харківської зони» – Дніпропетровщини, Донеччини, Луганщини, Полтавщини, Сумщини, Харківщини, куди здійснила найбільшу кількість відряджень у межах діяльності ХДНБ як зонального методичного центру. Підсумки аналітичної роботи оприлюднювала на нарадах працівників бібліотек, які проводила під час відряджень за участю представників управлінь культури; засіданнях науково-методичної ради відділу та ради завідувачів відділами при директорі ХДНБ; в аналітичних довідках, які надсилалися до ОУНБ і містили об’єктивний аналіз стану справ та рекомендації з удосконалення діяльності; в опублікованих методичних виданнях. Професійний досвід, потреба збагачувати фахові знання, вимогливість до себе, прагнення до нового, відповідальність і працелюбність сприяли плідній 14-річній діяльності Клавдії Олександрівни в одному із провідних методичних центрів бібліотек України.
У 1990-х роках розробляла пропозиції до Законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про обов’язковий примірник документів» та інших законодавчих та нормативних документів, здебільшого за запитом Міністерства культури України. Вагомим є внесок К. О. Ткач у виконання функціональних завдань ХДНБ як всеукраїнського методичного центру бібліотек з питань популяризації науково-технічних знань та літератури. Вивчала, аналізувала та надавала методичну допомогу бібліотекам України під час відряджень; розробляла методичні матеріали; виявляла, узагальнювала та розповсюджувала передовий досвід роботи; проводила методичні заходи з підвищення професійної культури бібліотекарів; вивчала потреби бібліотек у послугах ХДНБ як методичного центру, зокрема у межах всеукраїнського дослідження «Відповідність науково-методичної продукції ХДНБ ім. В. Г. Короленка потребам бібліотек країни» (1999–2000).
У доробку К. О. Ткач понад 20 публікацій з питань інформаційної роботи бібліотек з популяризації науково-технічних, економічних знань та літератури – огляди діяльності, методичні рекомендації та листи, матеріали з досвіду роботи, статті у періодичних виданнях, наукових збірниках тощо. Поміж методичних та методико-бібліографічних рекомендацій, розроблених К. О. Ткач, найкориснішими, на думку бібліотекарів України (за результатами дослідження, проведеного у 1999–2000 рр.), були «Технічна книга в житті сучасної людини», «Ринок і людина», «Библиотеки в помощь предпринимательской и коммерческой деятельности». К. О. Ткач надавала великого значення бібліотечній діяльності на допомогу розвитку науково-технічної творчості, винахідництва та раціоналізаторства. Підготувала методичні матеріали з цієї теми.
Наприкінці 1990-х років, опікуючись питанням реформування науково-методичної служби бібліотек країни, ініціювала та брала участь в проведенні у Харкові міжвідомчого семінару «Стратегія реформування науково-методичної служби в сучасних умовах» (1999), де виступила з доповіддю «Створення нової моделі методичної служби бібліотек: досвід, проблеми, перспективи»; на круглому столі «Методична робота бібліотек Харкова: шляхи оновлення» концентрувала увагу на наболілих питаннях реформування науково-методичної служби бібліотек країни, у т. ч. необхідності удосконалення організаційно-правових засад діяльності бібліотек – методичних центрів України та Харкова. К. О. Ткач виявляла інтерес до проблем сільських бібліотек країни, мережа яких невпинно скорочувалася. За результатами аналізування роботи сільських бібліотек Харківської та інших областей, опублікувала дискусійну статтю «Хто допоможе сільській бібліотеці?».
У квітні 1999 р. з нагоди 65-річчя К. О. Ткач – авторитетного методиста, організатора бібліотечної справи на Харківщини, яка користувалася визнанням бібліотечної громадськості України та залишила по собі чималий спадок, у науково-методичному відділі ХДНБ була організована книжкова виставка «Методист і час».