Габель Августина Станіславівна (дівоче прізвище – Сінькевич) (30.08(11.09).1853, Санкт-Петербург – 29.03(11.04).1907, Харків) – бібліотекар, член комітету філіальних відділень Харківської громадської бібліотеки, громадський і революційний діяч.
Народилася у родині титулярного радника Станіслава Вікентійовича Сінькевича.
Початкову освіту здобула у Василєостровській жіночий гімназії (Санкт-Петербург). Надавала приватні уроки. Рано втратила батьків. Виховувалася у родині старшої сестри Олени та її чоловіка С. Ф. Лінбека.
В юнацтві залучилася до революційної діяльності. У 1874 р. мешкала у Харкові, знаходилася під негласним наглядом поліції за політичну пропаганду. Долучалася до «ходіння в народ» у Харківській губернії.
1875 р. обвінчалася з Орестом Мартиновичем Габелем. Того ж року разом із чоловіком на короткий термін виїздила до Герцоговини, де брала участь у повстанні. Повернувшись до Петербурга, 15 серпня 1876 р. була заарештована і засуджена під час «Процесу 193-х» (суд над учасниками «ходіння в народ»). Перебувала у в’язниці Петропавлівської фортеці. У лікарні тюремної в’язниці в Петербурзі у грудні народила первістка – доньку Людмилу. У 1878 р. добровільно послідувала за чоловіком у заслання до Балаганська Іркутської губернії. Там займалася домашнім господарством, народила трьох дочок. У травні 1882 р. звільнена від гласного нагляду.
У серпні 1887 р. із родиною прибула до Харкова. Відійшла від революційної діяльності. Народила сина Юрія (1891) та доньку Маргариту (1893). Брала активну участь у просвітницьких заходах у місті.
Багато зусиль доклала до поліпшення роботи Харківської громадської бібліотеки (ХГБ). Відвідувала збори членів бібліотеки. Чергувала в абонементному відділі, допомагала читачам у виборі книг. У 1900-х роках як член організаційної комісії активно долучалася до організації та відкриття першої та другої робітничих філій ХГБ, збирала пожертви на їх відкриття. Філії мали автономну організацію, справами керував комітет, що складався з 12 осіб. Августина Станіславівна брала активну участь у їх діяльності. Як член комітету філіальних відділень листувалася з письменниками про безкоштовну пересилку їхніх творів до фондів бібліотеки. Зокрема, у покажчику (Архив А. П. Чехова. Аннотированное описание писем А. П. Чехова. Вып.1. Москва, 1939.) міститься інформація про лист 1902 р. на бланку ХГБ за її підписом. До каталогу книг першого філіального відділення включено чимало прижиттєвих видань А. П. Чехова.
Разом з Августиною Станіславівною безкоштовно працювали її доньки Олена, Людмила та Валерія. Уся родина Августини Станіславівни була залучена до розбудови бібліотечного руху на Харківщині, організації та роботи Харківської громадської бібліотеки.
Чоловік – Габель Орест Мартинович (1849 – 1915) – член ХГБ, член її правління (1893–1915), товариш голови (1905 – 1915).
Доньки:
Габель Людмила Орестівна (12.12.1876 – 10.04.1967) – член ХГБ (1894 – 1914).
Габель (Гассельбрінк) Валерія Орестівна (1881 – 27.10.1970) – член ХГБ (1907 – 1914).
Габель (Ситникова) Олена Орестівна (22.07.1879 – ?)– член комітетів першого і другого філіальних відділень ХГБ (1901 – 1908).
Габель (Ющенко) Марія Орестівна (1886 – 30.03.1923) – засновниця Центральної педагогічної бібліотеки (Харків), пізніше названої її ім’ям.
Габель Маргарита Орестівна (1.11.1893 – 5.02.1981) – організатор відділу стародруків, рідкісних видань і рукописів (нині науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів) ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
Син – Габель Юрій (Георгій) Орестович (29.11.1891 – 23.03.1949) – член ХГБ, кандидат у члени правління ХГБ (1918).
У Харківському художньому музеї зберігається портрет Августини Станіславівни, автором якого є Ілля Рєпін (художник товаришував з родиною Лінбеків). Портрет (начерк) було створено 21 квітня 1869 р. У 1971 р. Маргарита Габель передала його до музею, вперше малюнок був представлений на огляд публіці у 2019 р.
Додаткові матеріали
